Прошений значення

1. Споживання їжі серед дня, між сніданням і вечерею. Уже всі помічають, що за обідом я не спускаю з неї очей (Коцюб., II, 1955, 254); Семен посеред обіду встав, вийшов з хати і почав рубати дрова (Л. Укр., III, 1952, 640); Помирившися під час обіду. вони тепер оглядали книгосховище (Смолич, І, 1958, 76); // Пригощання, яке влаштовують удень з якогось приводу, з певної нагоди. Діточки.. У жупанах походжають, Старців закликають На обіди (Шевч., II, 1953, 50); Вдень підполковник Гречкун запросив до себе офіцерів полку на обід. Трапеза була гучна й багата (Ю. Бедзик, Полки. 1959, 155).

обі́д (зменшене — обі́дець) —

Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. Обідець.

3) До-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ном. № 11308. Ум. Обідець, обідонько. Рудч. ЧП. 205. Для тебе тещенька обідець готує. Грин. III. 526.

Лиша́ти (лиши́ти, залиша́ти, залиши́ти, зоставля́ти, зоста́вити і т. ін.) без обі́ду — за якусь провину залишати учня в класі після закінчення уроків (про покарання в старій школі). Бє сторож нас, щоб відчищали ми черевики од грязі. За це лишають «без обіду» (Сос., II, 1958, 366).

Дава́ти (да́ти, ста́вити, поста́вити) обі́д кому і без додатка — влаштовувати з певної нагоди денну трапезу для гостей, сторонніх людей. Натякнув [Колісник], що, певно, дворянство буде давати обід (Мирний, III, 1954, 285); Будучи уважним, Голова наш дав обід двом гостям, поважним (С. Ол., Вибр., 1959, 130); — Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям (Котл., І, 1952, 90); Про́шений обі́д — те саме, що Зва́ний обі́д (див. зва́ний). Іде Журавель на прошений обід (Фр., IV, 1950, 57).

Фразеологічний словник

Значення фразеологізма Показати товар — представити що-небудь з кращого боку, в найкращій якості.

Значення фразеологізма Пашіти вогнем — пекти раків.

Значення фразеологізма Пробний камінь — суть, основна якість, властивість кого-, чого-небудь.

Значення фразеологізма Пара п’ятак — схожі між собою якимись, перев. негативними рисами, якостями; варті один одного.

Значення фразеологізма По хвилині (по хвилі) — через малий відрізок часу, дуже швидко.

Значення фразеологізма Повна торба — дуже багато.

Молитва Господня

«Отче наш» начинается с призывания Бога. Мы называем Его Отцом нашим небесным. Мысль, проходящая красной нитью через всю молитву, – устремление к Творцу. Далее следуют семь прошений, в которых говорится о духовных и жизненных вещах, и заключительное славословие. Ведь, прося у Господа милостей, нельзя забывать о должном почтении.

Отче наш, Иже еси на небесех!
Да святится имя Твое;
да приидет Царствие Твое;
да будет воля Твоя, яко на небеси и на земли;
хлеб наш насущный даждь нам днесь;
и остави нам долги наша якоже и мы оставляем должником нашим;
и не введи нас во искушение, но избави нас от лукаваго;
яко Твое есть Царство и сила и слава во веки. Аминь.

«Отче наш» относится к главным христианским молитвам, которые нужно знать наизусть. Но так ли необходимо их заучивать? Несомненно, да. Только делать это нужно, не механически зазубривая, а ежедневно молясь дома. При таком «упражнении» в молитве основное запомнится даже человеку с очень плохой памятью.

Можно молиться и своими словами, но в Православии принято «говорить» с Богом особыми молитвами, которые составили святые – люди с большим духовным опытом.

Отдельного внимания заслуживает молитва Господня или «Отче наш». Ее текст мы знаем из Евангелия. Этой молитве научил Своих учеников Иисус Христос по их просьбе. Сам Бог дал образец совершенного молитвословия! В нем собрано воедино все необходимое для религиозной жизни человека; показано, как надо молиться и о чем просить. Молитва Господня является основанием учения о христианской надежде – уверенности в том, что Бог непрестанно заботится о нас и дарует вечное блаженство.

Когда мы обращаемся к Богу не по молитвослову, слова прошений глубже входят в наше сердце, произносятся более осмысленно. Кроме того, порой возникает потребность помолиться в течение дня. Человек, знающий несколько молитв наизусть, не затрудняясь, сделает это в любых обстоятельствах.
Молитву Господню можно и нужно читать утром и вечером, перед началом каждого дела, перед едой, да и в любых ситуациях, когда просит душа, а «специальных» молитв не знаешь по памяти.

Прошений значення

М. Пимоненко. У похід(. Перебудуйте подані складнопідрядні речення на безсполучниковіскладні і навпаки. Перебудовані речення запишіть, розставте потрібні розді­лові знаки. ’ 1. М ій серпню, випрягай свого коня, бо вересень запрошує ласка­во (М . Бороеко). 2. Улянка повільно глянула навколо й наче вперше по­мітила, що ліс уже прибрався в нову чарівну одежу (О. Донченко). 3. Наморі ставало темно, тому що з берега насувала важка хмара (О. Донченко).4. Я знаю: труд — це бій! ( В. Сосюра). 5. Я к заздрю я тій білій хмарці: вонапливе у далечінь між подруг (І. Муратов). 6. Десь чую: скрипка в тишинісвоє згадала і мені розповіла про все казково (В. Грінчак). 7. Умовк кобзарсумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко).ІІ. Простеж те, у складних реченнях якого виду дум ку висловлено більш с ти с ­ло. Чому в складнопідрядних реченнях чіткіше, ніж у безсполучникових, пере­да но смислові відношення між частинами? . Спиш іть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть,що лиш е в одному реченні між його частинами треба поставити кому. П ід ­кресліть орфограми. 1. Іти йому з лісу не хочеться звик тут за літо (Гр. Тютюнник). 2. А наммалим усе цікаве вдвічі хто звідкіля прибув до Курманів (Д. Білоус). 3. Вінпрокинувся й нащулив вуха у вогкому струмені вітру долинав сухий різ­куватий звук (Є. Гуцало). 4. Над рікою лине вечір пил спадає край села(В. Сосюра). 5. Коні шарпалися з рук хропли мабуть зачули Сіроманця(М . Вінграновський). 6. Так виразно ввижається мені болючими безсонни­ми ночами я жив колись в простому курені над озером з ясними берегами(Олег Ольжич). 7. Не плюй у криницю пригодиться води напиться (Нар.творчість). Доповніть безсполучникові речення пропущеними частинами. Прочи­та й те доповнені речення вголос із правильною інтонацією. 1. Я вірю: . . 2. Ранок видався тихий та ясний: . . 3. Повертався до­дому задоволений: . . 4. . : пройшов теплий дощ. 5. . : біла хмара криєнебо. 99

— § 14. У ЗА ГА Л ЬН Е Н Н Я ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ» І. Прочитайте текст. Визначте його тем у та мікротеми. Усно пер жіть прочитане, правильно наголошуючи слова, подані в рамці. Ш АЛЕН И Й ПОЄДИНОК Четверо дуж их вовків переслідували оленя. Ш істнад­ НАГОЛОШУЙТЕ цять вовчих н іг здавалися тисячею, коли б дивитися на ПРАВИЛЬНО.1 них збоку. олень Розлютовані й розохочені л и х і звірі забули про все. один одного Вони переганяли один одного. Запах оленя бив їм у ніс і перехоплював дух. Очі у вовків лю то горіли, впиваючись вовків в оленя. Роти у них були покривавлені, і гострі зуби бли­ щ али в місячному сяйві. Відстань між вовками й оленем, що спочатку була чимала, почала змен­ шуватись.80

СклаЗнопіЗрядие речення Я. Маціевська. Табір у горах II. Складіть за картиною 3 -5 складнопідрядних речень з підрядним и з ’ясу­ вальними й означальними. Ц 3 9 Виконайте завдання о дного з поданих варіантів. В а р іа нт А . Складіть речення, у якому підрядна частина пояснювала або з’ясовувала б у головній частині значення одного з поданих слів. Молодий, всесвіт, ранок, дружба, юність, думав, сказав, переконаний. В а р іа н т Б. Складіть і запишіть речення за однією з поданих схем. 1. [займ.], (сполучне слово ч и ї). 2. [ім.], (сполучне слово де ). 3. [діесл.], (сполучник що ). 1. Підрядна означальна виконує функцію розгорнутого означення й зде ­ більшого залежить від іменника або займенника в головній частині. 2. Підрядна з’ясувальна здебільшого залежить від дієслова в головній частині і з’ясовує його значення. § 9. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ МІСЦЯ І ЧАСУ Про особливості семантики, роль у мовленні та засоби зв’язку підрядних місця і часу П Р И Г А Д А Й Т Е ! На які види за значенням поділяю ться обставини? Яке значен­ ня виражають обставини місця і часу та на які питання вони відповідають? Д О Прочитайте подані складнопідрядні речення з підрядними місця і на­ звіть їхні структурно-сем античні ознаки: а) на що вказує підрядна частина; б ) чи стосується підрядна частина всього змісту головної частини; в) чим при­ єднується підрядна частина д о головної; г) яке місце стосовно головної за­ ймає підрядна частина. 54

СйлайИсгіс)ря&и^речеин?стискала ручку парасольки, бо вітер надимав її та рвав з рук (М . Трублаї-ні). 4. Становище його було кепське тим, що він не мав абсолютно ніякихречей. (І . Багряний). 5. Тому що на степу стирчало скрізь бадилля від пе­ресохлих бур’янів, військо посувалося понільно (П . Панч), 6. Час — най­лютіший кат якраз тому, що він — найгуманніший лікар (В. Пахаренко).7. Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш (Нар. творчість).II. Накресліть схеми речень.Д О Перекладіть усно подані речення українською мовою. П ереб удуй те їхна складнопідрядні з підрядними причини. Перебудовані речення запишіть іпрочитайте вголос, дотримуючись правильної інтонації. З Р А З О К . Из-за болезни Андрей не ходил на занятия две недели. — А н ­дрій не ходив на занят тя два тижні, тому що хворів. 1. Наташе дали отпуск по болезни. 2. Котенок со страху залез на дерево.3. Из-за опоздания я не мог понять об-ьяснение учителя. 4. Из уваженияк матери я промолчал. 5. Благодаря помощи друга я сумел принять пра­вильнеє решение. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Уявіть одну із запропонованих ситуацій: а) васзапросили на де н ь народження, апе ви через о б ’єктивні причини не можетеприйти; б) ваш однокласник просить вас дати йому списати домашнє завдан­ня, але ви не хочете цього робити. Обґрунтуйте свою відмову, використавшискладнопідрядні речення з підрядними причини. Підрядні Складнопідрядним реченням з підрядним мети (рос. мети придаточньїм цели) називається таке складне речення,Особливості речень у якому підрядна частина вказує на мету дії, про яку йдеться в головній частині. НАПРИКЛ 1. Солдати не шкодували ніг на битих шляхах, аби швидше зустріти тепло рідної хати (О. Дмитерко). навіщо? [ ‘]7(аЄ>и). 2. Христ я, щоб як-небудь скоротити час, почала вишива­ ти сорочку (П анас Мирний). з якою метою? [ , (щоб ), ]. Підрядна мети стосується головної частини в цілому, від­ повідає на питання з якою метою? для чого? навіщо? і по­ єднується з головною частиною сполучниками щоб, для того щоб, аби. Сполучник для того щоб уживається здебільшого в офі­ ційно-діловому та науковому стилях, а сполучник аби — у розмовному. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!Сполучник д л я т о г о щ о б залежно від інтонації може повністю входитидо підрядної частини або ж його перша частина (д л я т о г о ) — до головноїчастини, а друга (щ о б ) — до підрядної. 65

^а&клііЗряднг. речення ман слався по полю і налив балку по самі вінці так що дерева потопали в ньо­ му (М . Коцюбинський). 3. Хлопці вийшли до села з заходу так що тепер їм не було чого боятися (Г. Тютюнник). 4. Місяць, підводячись вгору, пірнає в за­ густілу хмару так що видніється лише срібний край (М . Стельмах). 5. Моло­ ді, чорняві скрипалі позакидали голови назад так що на їх ледве держалися шапки (І. НечуйЛевицький). 6. Здоровенний дуб розлягся, розширився своїм кострубатим* гіллям так що аж темно під ним (М . Коцюбинський). * Кострубатий —(рос.) косматьш, корявьій.. II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах. Утворіть і запишіть із поданих пар простих речень складнопідрядні з підрядним и наслідковими. Визначте засоби зв’язку частин речень. 1. Агрегати працювали справно. Норми кожного дня працівники пере­ виконували. 2. Безперервно лив дощ. Ріка почала виходити з берегів. 3. Х лоп ц і стояли під деревом у тіні. їх ніхто не міг побачити. 4. Учитель добре пояснив тему уроку. Усі учні засвоїли матеріал. А 5. Л іто було дощове. Трава виросла соковита. Розгляньте картину. Поділіться враженнями від зображеного. Вико­ найте завдання одного із запропонованих варіантів. В а р іа н т А . Складіть і запишіть невелику розповідь за картиною, використав­ ши в структурі тексту дв а -ч о ти р и складнопідрядні речення з підрядними на­ слідковими. В а р іа нт Б. Складіть за картиною три складнопідрядні речення з підрядними наслідковими. Й. Бокшай. Зима на верховині 70

‘Складнопідрядне речення зує підрядна частина в кожному виді речень, на які питання відповідає, якими сполучниками приєднується до головної частини. Група 1 .1. Ніяка в світі сила нас не зламає, бо нас коріння наше в землі тримає (Г. Дудка). 2. На березі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко). Група II. 1. Як небуде птахів, тоі людськесерце станечерствішим ( М. Стель­ мах). 2. Життя не кінчається смертю, якщо залишається сад (В. Терен). Група I I I . 1. Лелека крилатий, лелека старий вернувся до білої хати, аби лише вдома вмирати (М . Ткачук). 2. Щоб твоя щаслива літувала доля, заступлю дорогу осені й журбі (С. Жадан). Підрядні Складнопідрядним реченням з підрядним причини (рос. при причини даточньїм причини) називається таке складне речення, Особливості речень у якому підрядна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній. 1. Земляпрекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю. Ведзик). чому? [ ], (тому щ о). 2. Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї син (В. Сосюра). чому? [ їГй). Підрядна частина причини відповідає на питання чому? з якої причини? через що? і приєднується до головної час­ тини сполучниками бо, тому що, оскільки, через те що, з т ієї причини що, тим що, у зв’язку з тим що та ін. Підрядна причини пояснює головну частину в цілому, тому питання до підрядної ставиться не від певного слова, а від головної частини в цілому. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Складені сполучники то м у щ о, через те щ о, тим щ о першою своєю частиною (тому, через те, тим) можуть міститися в головній частині ре­ чення, а другою частиною (\»що; — у підрядній. Це буває тоді, коли пер­ ша частина є логічно наголошеною і вимовляється підвищеним тоном. Кому в такому разі ставимо перед словом щ о . ПОРІВНЯЙТЕ* [тому], (щ о). [ ], (тому що ). 1. Я звернувся до брапшіпому, що він старший. 2. Я звернувся до брата, тому що він старший. І. Прочитайте речення. Укажіть у них підрядні частини зі значенням причи­ ни та сполучники, якими вони приєднані. Поставте питання від головних частин. Порівняйте речення з комою перед сполучником тому що і речення, у яких кома розділяє цей сполучник. У яких випадках значення причини виражено сильніше? 1. Погане читання шкідливе тому, що воно позбавляє нас великої корис­ ті, яку дає гарне читання (С. Поварнин). 2. Після дощу вода в бухті скала­ мутніла, бо в неї з острова нанесло намулу (М . Трублаїні). 3. Дівчина міцно64

Еще по теме:

  • Когда сдают налог на прибыль Основные налоги: доступно в таблице Для современного развивающегося бизнеса необходимо всегда оставаться на связи. Особенно это актуально для предпринимателей и организаций, занятых продажей товаров и услуг как в реальном жизни, так и в […]
  • Таблица налогов ооо Какие налоги платит общество с ограниченной ответственностью (ООО) в 2018 году Произведение платежей регулируется ст. 58 НК. В отношении отдельных налогов стоит руководствоваться законами, что были утверждены властями субъектов. После […]
  • Правила электроснабжения с изменениями СНиП 30-02-97 - Планировка и застройка территорий садоводческих (дачных) объединений граждан, здания и сооружения 4.4.* Территорию садоводческого (дачного) объединения необходимо отделять от железных дорог любых категорий и автодорог […]
  • Кто имеет право получать бесплатные лекарства Поликлиника №2 Отделение №5 на Калиновском, 11 Заведующая педиатрическим отделением (старший ординатор): Моисеева Наталья Валентиновна, (343) 333-57-54 Вызвать врача на дом в воскресение (праздничный день) : остановка "Краснофлотцев" для […]
  • Осаго в саранске 2018 Льготы инвалидам 1, 2, 3 групп в 2018 году: последние новости Налоговые льготы инвалидам в 2018 году по-прежнему будут касаться уплаты имущественного, земельного и транспортного налогов, а также налоговых вычетов. Какие льготы имеют […]